ЛАКРИЦЯ

лакриця; ж. (нім., з лат., гр., солодкий корінь) рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових. Поширені здебільшого в Середземномор'ї. Деякі види вирощують як технічні й лікарські рослини. Інші назви - солодка, солодець.

Словник іншомовних слів 

T: 0.177789369 M: 1 D: 1