ШЛАК

шлак; ч. (нім.) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. 2. Зола кам'яного вугілля, яка сплавилася в топці. Див. також: томасшлак, шлакобетон

Словник іншомовних слів 

ШЛАКОБЕТОН →← ШЛАГБАУМ

T: 0.141800659 M: 3 D: 3