ІЗОБУТИЛЕН

ізобутилен; ч. (ізо... та бутилен) органічна сполука; безбарвний газ. Застосовують для одержання ізооктану, синтетичного каучуку, синтетичних смол тощо.

Словник іншомовних слів 

T: 0.208571789 M: 1 D: 1