ІМУНІТЕТ

імунітет; ч. (лат., звільнення, свобода) 1. мед., біол. Несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут. Розрізняють І. природний, що є стійкою видовою ознакою, та І. набутий, який виникає внаслідок перенесеного захворювання або внаслідок імунізації. 2. За середньовіччя - надання феодалові судових, фінансових та адміністративних прав на певній території. 3. Виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які займають особливе становище в державі.

Словник іншомовних слів 

ІМУННИЙ →← ІМУНІЗАЦІЯ

T: 0.164042181 M: 3 D: 3